Кряжев О.В., Овчаренко Л.С., Вертегель А.О., Самохін І.В., Андрієнко Т.Г., Жихарєва Н.В. ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України», м. Запоріжжя, Україна
Будь-який алергічний стан розглядається як системне захворювання із залученням до патологічного процесу багатьох органів і систем, особливо в дітей раннього віку. Не є винятком і харчова алергія (ХА), за наявності якої до патологічного процесу залучається кісткова система [1].
Так, було показано, що в дітей, які знаходять-ся на гіпоалергенній дієті, відмічалися порушення процесів мінералізації кістки [2], що посилюються в сукупності з іншими чинниками: недостатньою інсоляцією та психоемоційним стресом. Особли-востями харчування в дітей із алергією є те, що вони вимушені дотримуватися гіпоалергенної дієти з ви-ключенням харчових продуктів, що одночасно є не лише сильними алергенами, але і найважливішими джерелами кальцію (молочні продукти, риба та інші продукти) [2].
Надалі наявність дефіциту кальцію призводить до остеопенії (аномально низька маса кісткової тка-нини) і розвитку остеопорозу — одночасній втраті органічного матриксу та мінеральних речовин через низьку активність остеобластів [2].Через це важливе значення має вивчення по-єднання двох патологічних станів — алергічного захворювання та механізму порушення кісткового метаболізму.
У результаті обстеження 150 дітей із ХА у 56 ді-тей (37,3 %) було виявлено зниження концентрації кальцію в сироватці крові (коливання між показниками від 2,08 до 2,24 ммоль/л). У 94 дітей, які ста-новили ІІ групу спостереження, на фоні ХА не було виявлено відхилень у показниках кальцію та фосфору в сироватці крові.
Аналогічна ситуація відмічалась стосовно рівня неорганічного фосфору в сироватці крові в дітей I групи (Р < 0,05). Ця особливість фосфорного об-міну могла безпосередньо або побічно впливати на метаболізм кальцію в дітей I групи. Це обумовлено тим, що майже 80 % фосфору в організмі людини пов’язано з кальцієм та утворює неорганічну основу кісток [5].
У процесі встановлення наявності в дітей із ХА ознак порушень метаболічної ланки кальцій-фосфорного забезпечення нами були виявлені діти (в першій групі) не лише з явними відхиленнями рівня загального кальцію в сироватці крові, й параметрами, що знаходяться в граничній зоні: близько 2 сигмальних відхилень (± 2s) від показників вікової норми. Формально в цих дітей ще не було явних негативних лабораторних зсувів, проте не можна було їх виключити з групи ризику розвитку дефіциту кальцію в сироватці крові надалі при загостренні алергічного процесу.
Необхідну корекцію доцільно доповнювати препаратами солей кальцію, наприклад кальцію ци-трату, дітям 1–3 років — 500 мг на день.
При загостренні ХА потрібно розпочати лікування згідно з протоколами МОЗ України, не припиняючи остеотропну терапію. У таких ситуаціях важливим елементом гіпосенсибілізуючої терапії є видалення алергенів із просвіту шлунково-кишкового тракту, що обумовлює вживання ентеросорбентів [8].
Висновки
1. У 37 % дітей віком від 1 до 3 років, на тлі харчової алергії виявляються зниження рівня загального кальцію в сироватці крові, що свідчить про наявність у даного контингенту потенційного підвище-ного ризику розвитку порушень формування кісткової тканини.
2. У дітей із дефіцитом кальцію реєструється різний ступінь зниження рівня загального кальцію в сироватці крові, що обумовлює необхідність диференційованого лікувально-профілактичного підходу в кожному окремому випадку.
3. Розроблений алгоритм диференційованих лікувально-профілактичних заходів, що включає локалізацію, фіксацію й елімінацію причиннозначущих алергенів (гіпоалергенна дієта, сорбенти), протизапальну терапію (антигістамінні препарати, інгібітор дегрануляції тучних клітин, місцева терапія), коригуючу терапію порушень процесів остеогенезу, дає можливість знизити активність алергічного запального процесу та нормалізувати показники, що характеризують процеси формування кісткової тканини в дітей із харчовою алергією.
Алгоритм та повний текст за посиланням:
https://childshealth.zaslavsky.com.ua/index.php/journal/article/view/500/578