Терапевтичний потенціал фітосполук Bacopa monnieri (L.) Wettst (огляд літератури).

Нікітіна О.О., Циба Д.С.

Київський національний університет технологій і дизайну
Цитування: Медичні перспективи. 2024. Т. 29, № 3. С. 48-58

 

Лікарські рослини надають великі відновлювальні ресурси фармакологічних інгредієнтів, які можна успішно застосовувати в терапії багатьох захворювань. Ці рослини відіграють значну роль у розвитку медицини й фармації різних країн [1].
Близько 80000 видів квіткових рослин використовуються для отримання лікарських засобів рослинного походження, водночас фармакологічна активність описана приблизно лише у 12000 фітосполук. Bacopa monnieri (L.) Wettst протягом 3000 років відома в індійській традиційній аюрведичній системі як «Brahmi» і використовується для поліпшення пам’яті [2].
Останніми роками B. monnieri активно вивчається, що зумовлено рядом причин: невимогливістю рослини до умов вирощування й легкодоступністю сировини; екстракти рослини займають значну частку ринку рослинної сировини Американськогой Азійсько-Тихоокеанського регіонів [3], але ще мало відомі в Європі й Україні.

 

Метою роботи було оцінювання фармакологічних ефектів і терапевтичного потенціалу окремих сполук і екстрактів B. monnieri на основі проаналізованих даних наукової періодики щодо хімічного складу та біологічної дії.

Теоретично значущими для нашого дослідження були матеріали 52 наукових публікацій за останні п’ять років з наукометричних баз PubMed (157 закордонних публікацій) та Google Scholar (1200 закордонних та вітчизняних публікацій), що стосуються хімічного складу та біологічної дії екстрактів на основі B. monnieri та їхніх окремих складових. Пошуковий запит здійснювався за латинською назвою рослини, виключаючи публікації, що стосуються ботанічних досліджень. В окремих пошукових запитах для встановлення структури й поширення певних фітосполук у базі PubChem використовували їх назви.

Екстракти B. monnieri (бакопа) містять численні біоактивні сполуки, серед них: іридоїди, сапоніни, стеринові глікозиди, алкалоїди, фенольні сполуки, цукри, амінокислоти тощо [4]. Ці сполуки відіграють важливу роль у проявленні когнітивних ефектів, мають значну антиоксидантну дію та сприяють захисту ДНК від пошкодження [3], завдяки чому можуть мати широке клінічне значення [5]. Для обґрунтування їхніх когнітивних ефектів були запропоновані різні механізми дії, включаючи інгібування ацетилхолінестерази, зниження токсичності β-амілоїду, антиоксидантну нейропротекцію, модуляцію нейромедіаторів (ацетилхоліну, 5-гідрокситриптаміну, дофаміну), активацію ацетилтрансферази та посилення церебрального кровотоку [6]. Основними фітосполуками, що надають бакопі унікальних властивостей ноотропного засобу, є сапоніни. Найбільша група представлена тритерпеновими тетрациклічними сапонінами дамаранового типу, речовини схожої будови зустрічаються в лікарських рослинах з адаптогенними властивостями: женьшені й гіностемі. Тетрациклічні сапоніни значно рідше зустрічаються в природі, ніж пентациклічні. Останні також наявні
в екстрактах трави бакопи і за будовою належать до групи лупану. Окрему групу сапонінів складають кукурбітацини, вони зумовлюють гіркий смак екстракту бакопи й відомі в рослинах родини Cucurbitaceae [7].

Двадцять два клінічні випробування, пов’язані з використанням екстрактів B. monnieri в таких станах: ангедонія, депресія, хвороба Альцгеймера, хвороба Паркінсона, деменція, гіперактивність та неуважність, систематизовані в огляді Valotto Neto et al. [49]. Дванадцять досліджень вивчали використання рослини здоровими пацієнтами. Загалом клінічні випробування включали чоловіків і жінок. Два дослідження проводилися з дітьми (6-14 років). Сімнадцять досліджень порівнювали результати з плацебо.

Дозування коливалося від 160 до 640 мг, а період лікування варіювався від чотирьох тижнів до шести місяців. Три дослідження вивчали вплив споживання екстракту B. monnieri, пов’язаного з іншими сполуками. Загалом результати показали, що екстракт листя B. monnieri покращує пам’ять, посилюючи метаболізм 5-гідрокситриптаміну, транспортування та подальшу активацію рецептора 5-HT-3A під час навчання, залежного від роботи гіпокампа. Екстракт B. monnieri може
модулювати шлях мікро-РНК 124-CREB для покращення синаптичної пластичності, пізнання та пам’яті, збільшити фосфорилювання білка, що зв’язує елемент циклічного АМФ (CREB), і зменшити фосфорилювання ядерного фактора-κB (NF-κB). Використання екстракту B. monnieri (окремо або в поєднанні з іншими сполуками) може покращити емоційний стан, когнітивну функцію і гнучкість, виконавче функціонування, поліпшити швидкість навчання, збереження та точність пам’яті, зменшити міжособистісні проблеми, проблеми з навчанням, імпульсивність та психіатричні проблеми, знизити депресію, дефіцит уваги, нормалізувати режим сну.
Ноотропні властивості бакопи, принаймні частково, накладаються на механізми нейропротекції цитиколіну, що створює передумови для мережевого адитивного ефекту в корекції когнітивних порушень різного (нейродегенеративного, судинного або змішаного) походження [50]. 

 

ВИСНОВКИ
1. Фітосполуки B. monnieri, такі як бакозид А, бакозид В, бакосапоніни та бетулінова кислота, відіграють значну роль у нейропротекції екстрактів бакопи. Нейропротекторні властивості включають зниження пошкодження і відновлення нейронів та інгібування агрегації бета амілоїду.
2. Численні клінічні дослідження показують ефективність використання екстрактів B. monnieri під час лікування ангедонії, депресії, хвороби Альцгеймера, хвороби Паркінсона, деменції та гіперактивності. Аналіз клінічних досліджень екстрактів B. monnieri в Україні показує, що препарати на їх основі можна використовувати в комплексній терапії когнітивних розладів, пов’язаних з дисциркуляторною енцефалопатію в дорослих і перинатальним ураженням ЦНС у дітей.
3. Ураховуючи амфіфільність бакозидів і нетоксичність екстрактів, можна залучати їх до розроблення різних лікарських форм з широким спектром терапевтичного застосування. Перспективним є подальше вивчення фармакологічної дії B. monnieri і розроблення на її основі технології препаратів твердих і рідких лікарських форм.

 

Повний текст та список літератури – за посиланням:

https://medpers.dsma.dp.ua/issues/2024/N3/48-58.pdf

Поділитися: