Розлади сну у дітей є поширеними, вражають 20–30% дитячого населення та охоплюють спектр станів, які мають значні наслідки для когнітивного, емоційного та фізичного розвитку, якщо їх не розпізнати або не лікувати.[1-3] Основні категорії дитячих розладів сну включають безсоння, обструктивне апное сну, порушення циркадного ритму сну та неспання, парасомнії, синдром неспокійних ніг та гіперсомнію/нарколепсію.[1-4]
Безсоння у дітей часто проявляється як труднощі з початком або підтримкою сну та часто має поведінкове походження, наприклад, через невідповідні асоціації початку сну або неадекватне встановлення обмежень. Поведінкове безсоння лікується переважно за допомогою батьківської освіти, гігієни сну та поведінкових втручань; фармакологічна терапія зазвичай призначена для рефрактерних випадків та використовується з обережністю.[1][5] Безсоння особливо поширене у дітей з нейророзвитковими розладами, такими як розлад аутистичного спектру та розлад дефіциту уваги/гіперактивності, де порушення сну можуть посилити поведінкові та когнітивні симптоми.[6]
Обструктивне апное сну вражає 1–5% дітей і характеризується повторюваними епізодами обструкції верхніх дихальних шляхів під час сну, що призводить до порушення архітектури сну та денних наслідків. Діагностика вимагає полісомнографії, оскільки лише збору анамнезу та обстеження недостатньо. Лікуванням першої лінії є аденотонзилектомія з терапією позитивного тиску в дихальних шляхах, призначеною для тих, хто не реагує на хірургічне втручання або не є кандидатом на нього.[1][3]
Розлади сну, не пов’язані з обструктивним апное сну, також поширені та включають порушення циркадного ритму (наприклад, синдром затримки фази сну, особливо у підлітків), парасомнії (такі як лунатизм, нічні жахи та сплутане свідомість пробудження) та синдром неспокійних ніг. Порушення циркадного ритму лікуються гігієною сну, врахуванням певного часу впливу світла та іноді мелатоніном. Парасомнії зазвичай є доброякісними та самообмежувальними, їх лікують за допомогою заспокоєння, запобіжних заходів безпеки та лікування супутніх захворювань, якщо вони є. Синдром неспокійних ніг може бути недостатньо розпізнаним і пов’язаний з дефіцитом заліза та супутніми нейророзвитковими захворюваннями; Лікування включає прийом заліза за показаннями та усунення тригерів.[1][3-4]
Діти з хронічними захворюваннями, такими як церебральний параліч, мають підвищений ризик розвитку порушень сну, причому поширеність порушень сну в цій популяції коливається від 26 до 39% залежно від інструменту оцінки. Ці діти можуть мати низку проблем зі сном, включаючи труднощі з початком та підтримкою сну, порушення дихання під час сну та парасомнії, що може ще більше погіршити якість життя.[8]
Екологічні та психосоціальні фактори, включаючи сімейний розпорядок дня, час перед екраном, культурні практики та супутні психіатричні захворювання, також відіграють значну роль у здоров’ї сну дітей.[7]
Своєчасне виявлення та лікування порушень сну у дітей є важливими для запобігання довгостроковим наслідкам, включаючи порушення когнітивних функцій, підвищений ризик психічних розладів та кардіометаболічні наслідки.[1][3]
Основою лікування є нефармакологічні методи, з акцентом на гігієні сну, поведінкових втручаннях, змінах навколишнього середовища, використання дієтичних добавок, при цьому фармакологічна терапія зарезервована для окремих випадків та використовується розумно.[1],[3-4]
Комплексне обстеження, включаючи детальний анамнез сну, врахування супутніх захворювань та, за показаннями, об’єктивні дослідження сну, має вирішальне значення для точної діагностики та індивідуального втручання.[1-4]
Література
1.
Sleep Disorders in Children: Classification, Evaluation, and Management. A Review.
Gemke RJBJ, Burger P, Steur LMH.
European Journal of Pediatrics. 2024;184(1):39. doi:10.1007/s00431-024-05822-x.
New Research
2.
Classification and Epidemiology of Sleep Disorders in Children and Adolescents.
Trosman I, Ivanenko A.
The Psychiatric Clinics of North America. 2024;47(1):47-64. doi:10.1016/j.psc.2023.06.004.
3.
Common Sleep Disorders in Children.
Deshpande P, Salcedo B, Haq C.
American Family Physician. 2022;105(2):168-176.
4.
Non-Obstructive Sleep Apnea Pediatric Sleep Disorders: What the Otolaryngologist Should Know.
Whelan RL, Baldassari CM.
Current Opinion in Otolaryngology & Head and Neck Surgery. 2025; :00020840-990000000-00196. doi:10.1097/MOO.0000000000001066.
New Research
5.
Brown KM, Malow BA.
Chest. 2016;149(5):1332-9. doi:10.1378/chest.15-0605.
6.
Sleep and Circadian Disturbances in Children With Neurodevelopmental Disorders.
Bruni O, Breda M, Mammarella V, Mogavero MP, Ferri R.
Nature Reviews. Neurology. 2025;21(2):103-120. doi:10.1038/s41582-024-01052-9.
Leading Journal
New Research
7.
Meneo D, Gavriloff D, Cerolini S, et al.
Journal of Sleep Research. 2025;:e70078. doi:10.1111/jsr.70078.
New Research
8.
Prevalence of Sleep Problems in Children With Cerebral Palsy: A Systematic Review and Meta-Analysis.
Nadeem ZA, Rehman OU, Akram U, et al.
Sleep Medicine. 2025;132:106552. doi:10.1016/j.sleep.2025.106552.
New Research